- зіскочити
- [з'іско/чиетие]
-чу, -чиеш; нак. -о/ч, -о/чтеи
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
зіскочити
Смотреть что такое "зіскочити" в других словарях:
скочити — (4) 1. Стремительно перенестись куда л.; быстро оказаться где л.: Тъи (Всеслав) клюками подпръ ся о кони (окони?) и скочи къ граду Кыеву, и дотчеся стружіемъ злата стола Кіевьскаго. Скочи отъ нихъ лютымъ звѣремъ въ плъночи изъ Бѣлаграда, обѣсися… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
скочити — чу, чиш, док. 1) Зробити стрибок куди небудь. || в чого. Стрибнувши, спуститися, злізти з чого небудь. || на кого – що, у що. Стрибнувши, піднятися, залізти куди небудь. || Вистрибнути з чого небудь назовні. || Швидко наблизитись, підбігти до… … Український тлумачний словник
скочити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
скочити — скочу, чиш, Пт. Стрибнути куди небудь … Словник лемківскої говірки
зіскочити — див. зіскакувати … Український тлумачний словник
зіскочити — див. зіскакувати … Словник синонімів української мови
зіскочити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
отъскочити — ОТЪСКОЧ|ИТИ (17), ОУ, ИТЬ гл. 1.Отскочить, отбежать: ѡгни бо сѧ прикосъ. и възболѣвъ ѡтъскочи скоро. (ἀποπηδᾴς) СбТр XII/XIII, 153; ѿскочити ѿ мѣста. и бѣжати повелѣти сѹщимь с нимь. (ἀποπηδῆσαι) КР 1284, 385б; ˫ако ѿ ѡгнѧ ѿскочи. (ἐξεπήδησεν) ГА … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
скочить — скочу, укр. скочити, др. русск., ст. слав. скочити (Супр.), болг. скоча, скокна, сербохорв. ско̀чити, ско̏чи̑м, словен. skočiti, skọ̑čim, чеш. skočiti, слвц. skоčit᾽, польск. skoczyc, в. луж. skočic, н. луж. skосуs. См. скок … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
вскочить — Общеслав. Преф. производное от скочити, суф. образования от скокъ. См. скакать … Этимологический словарь русского языка
